1869 року переселилася з Чexiї (Кралове Мнєсце) на Волинь, у Квасилiв, велика родина Земанiв, глава якої був пивоваром. Тут Йозеф Земан купив 30 десятин землi, на бiльшiй площi вирощував хмiль для власного виробництва. Старшому синовi в родинi, Вацлаву, на час переїзду на Волинь було п’ятнадцять рокiв (народився 11 листопада 1854 року), i вiн мав продовжити батькiвську справу, стати пивоваром. Але одного батькового прикладу було недостатньо, потрiбнi були rрунтовнiшi знання. Тому через якийсь час разом з двоюрiдним братом Йозефом Вацлав їде до Києва. Там брати вчаться i працюють на пивзаводi Київського товариства броварiв. Через два роки пiдготованi теоретично i практично брати повертаються на Волинь i будуюгь пивоварний завод у Квасиловi. Але двох господарів, та ще й освiчених, на один невеликий бровар було забагато, тому вони їздять по ближнiх i дальнiх околицях, шукаючи місця для будiвниитва другого заводу. Вiдвiдали Ковель, Холм, Брест, Луцьк. На той час (йшов 1888 рiк) в Луцьку було двi невеликi броварнi. Одну з них, в селi Теремному пiд Луцьком, Вацлав Земан купив, позбувшись таким чином можливої конкуренцiї.
Друга броварня в Луцькому на Красному, якою володiв Шнайдер, не витримувала нiякої критики: побудована 1880 року, вона й зовнi не була схожа на завод; на виробництвi не дотримувалися норм санiтарної гiгiєни; тут працював лише один робiтник; продукцiї завод давав на 1380 рублiв на рiк.